РуЛиб - онлайн библиотека > Нечуй-Левицький Іван > Классическая проза > Дві милі
Дві милі. Нечуй-Левицький Іван - читать в Рулиб

Дві милі

Автор: Нечуй-Левицький Іван

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури [216]

Язык книги: украинский

Ознакомительный фрагмент книги

Оцени!
СКАЧАТЬ ФРАГМЕНТ:

в формате FB2   СКАЧАТЬ

в формате RTF   СКАЧАТЬ

в формате TXT   СКАЧАТЬ

в формате EPUB   СКАЧАТЬ

ЧИТАТЬ ОНЛАЙН

СКАЧАТЬ КНИГУ

Реклама. ООО ЛИТРЕС, ИНН 7719571260, erid: 2VfnxyNkZrY

Описание книги «Дві милі»

Оповідання

Старий Мотуз - чоловік заможний і гоноровитий. Він виплатив дідові Грицаєві триста карбованців за його половину поля й обладував тим полем ще за житності Грицая. Те поле мало перейти до Мотуза після смерті Грицая й Грицайки. Кажуть, що Грицай напозичався у Мотуза трохи не на тисячу карбованців, бо нічого не робив, тільки цілий рік з своєю бабою пив та гуляв.
Мотуз задумав оженити свого сина Дмитра. Дмитро парубок гарний з лиця, чорнявий, довгобразий, високий та рівний станом. Він дуже подобався дівчатам: дівчата липли до його, як до меду бджоли. Вже давненько він топтав стежку до Уляни Редьківни. Редьківна була з лиця гарненька, біла, білява, з ясними голубими, трохи випнутими чималими очима. Вона трошки скинулась на панянку, проворна та жвава, вона любила зачіпати хлопців. Вона перша зачепила й Дмитра.
- А що, сину! - скидав Мотуз до Дмитра. - До кого будемо ...

На нашем сайте возможно скачивать фрагмент книги «Дві милі» в формате fb2, html, txt, rtf, epub, mobi, pdf или прочитать online. Здесь так же можно почитать отзывы читателей этой книги, и увидеть их оценки. А в магазинах наших партнёров заказать электронную версию книги.

ОТЗЫВЫ ЧИТАТЕЛЕЙ

name:
Оцени!

ПОХОЖИЕ КНИГИ

0.0
(0)
(Бабусине оповідання) І Снігом віконечко наше забило... Завірюха... Як то нашим тепер серед шляху? Ростіть скорійш, хлоп'ята, на підмогу татусеві. І матері нема щось довго з річки. Ростіть, ростіть,...
0.0
(0)
IВ пе­чi па­лав во­гонь i чер­во­ним язи­ком ли­зав че­люс­тi. В ма­ленькiй ха­тi бу­ло по­но­чi, по кут­ках сто­яли дi­ди. На пос­те­лi ле­жа­ла сла­ба жiн­ка й стог­на­ла. Се Ха­ри­ти­на ма­ти....
0.0
(0)
ПовістьОй не хо­ди, Гри­цю, на ве­чор­ни­цi, Бо на ве­чор­ни­цях дiв­ки ча­рiв­ни­цi, Солому па­лять i зiл­ля ва­рять, Тебе, Гри­цу­ню, здо­ров­ля поз­бав­лять. Тамта од­ная чор­ноб­ри­вая, То...
0.0
(0)
ИГРУШЕЧКА(Посвящается Марье Каспаровне Рейхель) Я родом-то издалёка, свой край чуть помню: увезли меня оттуда по шестому году. Вот только помню я длинную улицу да темный ряд избушек дымных; в конце...
0.0
(0)
I Після Пет­ра, в су­бо­ту над­вечір ста­ра Зінька Ми­сан­ка по­ра­ла­ся з доч­кою Нас­тею в своїй хаті. Нас­тя, мо­ло­да дівчи­на, до­ма­зу­ва­ла припічок, а її ма­ти все за­ход­жу­ва­лась ва­ри­ти...

ДРУГИЕ КНИГИ АВТОРА

0.0
(0)
Іван Нечуй-Левицький Вітрогон Пам'ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі. Економія стояла сливе край села, вся обсаджена вербами й тополями. За...
0.0
(0)
Іван Нечуй-ЛевицькийБіда бабі Парасці ГришисіЯк було бабі Парасці п'ятедесят шість рік, помер її чоловік Омелько Гришенко, і помер не вдома, а в Василькові. Гришенкова оселя була коло самого вигону,...
0.0
(0)
www.ukrclassic.com.ua – Електронна бібліотека української літературиІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ МИКОЛА ДЖЕРЯ     «Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка...
0.0
(0)
Іван Нечуй-ЛевицькийСтарі гультяїІЯкі пишні левади та огороди в селі Трушках, в Васильківщині, з початку літа! І по долині над довгим ставом, і по обидва береги річки Раставиці, скрізь розляглись...
0.0
(0)
Іван Нечуй-ЛевицькийКиївські прохачіIБув чудовий петрівчаний вечір. Надворі вже сутеніло. На Подолі затих стукіт та гуркіт. Курява на вулицях вляглась. На цвинтарі коло Пречистянської церкви під...