Читаем онлайн «Марiя» 262 cтраница

забудуть. Він житиме серед молоді теперішньої і прийдешньої.

Але ж лишилася вона, його дружина, його друг, жінка, яку він любив. І це вже до неї, тільки до неї лунають гірко останні рядки:

У счастливого недруги мрут,

У несчастного друг умирает...

Як же жити їй тепер? Марії?

А жити треба було...

1963 — 1983

Київ — Конча-Озерна