Читаем онлайн «Поезії» 16 cтраница

Се не ме­та, лиш шлях, кот­ро­го краю

Не вид­но; не спокій для втом­ле­них,

Але тов­чок мо­гу­чий для міцних,

Для ру­ху й пос­ту­пу; не певність та

Лінива, що ха­пається од­но­го

Й ле­жить на тім, не­на­че пес на сіні, -

А сумнів, кри­ти­ка і дослід прав­ди,

І дум­ка та, шо всеї прав­ди нам,

Дрібним ато­мам, не вло­вить ніко­ли.