Читаем онлайн «Соло бунтівного полковника. Вершина» 276 cтраница

особливо милі. Я б сам сміявся з ними, — не те що із себе, а їх люблячи, якби мені не було так сумно, на них дивлячись. Сумно тому, що вони не знають істини, а я знаю істину! Але вони цього не зрозуміють. Ні, не зрозуміють…»

І Федір Михайлович Достоєвський, вивівши наостанок заголовними літерами слова «СОН СМІШНОЇ ЛЮДИНИ», залишив цей світ.

Примітка

1

Лякачкою жителі Києва жартома, по-доброму, без зневаги називають 62-метровий металевий пам’ятник, що височить над Дніпром, збудований на честь перемоги у війні й відкритий особисто генеральним секретарем ЦК КПРС Леонідом Іллічем Брежнєвим 1981 року. Той пам’ятник справді такий страшний, що цілком відповідає народній назві. Височезна 450-тонна жінка тримає в одній руці 16-метровий дев’ятитонний меч, а в другій — щит площею понад сто квадратних метрів. Але головне — очі. Вони круглі й перелякано дивляться поверх Дніпра в бік Москви.

(обратно)