Читаем онлайн «Бубнов Николай» 3 cтраница
описують «рахунок кістками», ні самих обчислювальних пристроїв (у них, мабуть, не
використовувалося фіксоване обчислювальне поле – стовпчики для розрядів креслилися на
випадковому матеріалі).
Відзначимо, що, наприклад, про структуру римського абака (бронзова табличка з прорізами, в
яких рухалися штифти, котрі представляли одиниці і п’ятірки) нам відомо завдяки екземплярам
цього пристрою, знайденим на археологічних розкопках. Про зовнішній вигляд середньовічного
західноєвропейського абака (сам він не зберігся) і способи обчислення на ньому ми дізнаємося з
трактатів, що описують прийоми рахунку і дають схематичне зображення самого пристрою (див.,
наприклад, знаменитий «Трактат про абак» X століття, блискуче проінтерпретований М. М.
Бубновим).
ЯСНО, ЩО СПРАВА ТЕМНА, з дослідження Г. Носовського і А. Фоменка «Нова хронологія
Русі»
Питання про походження «арабських цифр» залишається в історії науки донині відкритим.
Існують різні теорії з цього приводу. Наприклад, теорія Вепке. Згідно неї ці знаки проникли на
Захід нібито в V столітті н.е. з Олександрії через неопіфагорійців.
Є й інша теорія. Це теорія М. М. Бубнова. У відповідності до неї, знаки «гобар» пішли з давніх
римсько-грецьких символів.
Проте ні в тому, ні в іншому випадку, не називаються родоначальники добре всім знайомих
арабських цифр. Точніше, прародителями оголошуються давні (у сенсі забуті) римсько-грецькі
символи.
Або «олександрійські символи». Теж забуті…