Читаем онлайн «Бернштейн Илья» 4 cтраница
Єсенін терся, принижено лестячи Іонову, не знаючи, куди дівати руки, посміхаючись
напівзбентежено, мов зізнаючись перед усіма, що він лестить, підлабузнюється, продається.
...Увечері Іонов влаштував в грузинському шинку маленьку вечерю з нагоди хорошого прибутку...
Єсенін після двох-трьох склянок завів розмову про те, що Іонов його обібрав... Іонов, захмелівши, розлютився. «Дубина ти!» – кричав Єсеніну і наказував своєму помічникові «Знаєш, де розірвати
договір?» – і для страху записував це в книжку. Єсенін злякався і став принижено замолювати
гріх. Іонов увесь час покрикував на нього: «Дубина», – а він, посміхаючись, виправдовувався...
Жалюгідне видовище.
НЕ ЗРАДИШ, з вірша С. Єсеніна «Видавець добрий», присвяченого І. Бернштейнові
Издатель славный! В этой книге
Я новым чувствам предаюсь,
Учусь постигнуть в каждом миге
Коммуной вздыбленную Русь.
....................................................
И , разбирая опыт смелый,
Меня насмешке не предашь, –
Лишь потому так неумело
Шептал бумаге карандаш.