Читаем онлайн «Священники, причисленные к святым иностранными Церквями»

Святі України, канонізовані іноземними церквами

АНТОЩЕНКО Лаврентій Євтихійович

Священик. В чернецтві – Леонід (1888). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2002).

З селянської родини.

Народився 6 (19) серпня 1872 р. в с. Маломиколаївка Бахмуцького повіту Катеринославської

губернії Російської імперії (нині – Петропавлівський район Дніпропетровської області України).

Розстріляний більшовиками 7 січня 1938 р. у в’язниці м. Йошкар-Ола Марійської АРСР (нині –

Республіка Марій Ел РФ). Місце поховання – не відоме.

Отримав домашню освіту.

Був ченцем, ієроченцем Свято-Троїцької Сергієвої Лаври Московської єпархії (1888-1895), скарбником Чудового монастиря (1895-1908), керівником двору Пекінської місії в Санкт-

Петербурзі (1908-1927), єпископом Переславль-Залєським, вікарієм Владімірської єпархії (1927-1930), єпископом Олександрівським, вікарієм Владімірської єпархії (1932), єпископом

Кунгурським (1934-1935), єпископом Марійським (1937).

За «відмінно-старанну і корисну службу Церкві Божій» нагороджений наперсним хрестом (1913).

Уперше заарештований за «церковну діяльність» (1922) і провів у в’язниці місяць.

Удруге заарештований за «антирадянську діяльність, протидію заходам влади, зберігання

контрреволюційної літератури, провокації масових безладів на грунті поширення чуток про

закриття церков» (1930) і засуджений до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував в

Пінюгінських концтаборах Кіровської області СРСР (1930-1932).

Утретє заарештований за «активну церковну діяльність» (1932) і засланий в м. Балахна

Нижньогородської області (1932-1933) і м. Сенгілей Ульянівської області СРСР (1933-1934).

Учетверте заарештований за «контрреволюційну діяльність і створення церковно-фашистської

організації» (1937). Сталінською «трійкою» засуджений до розстрілу.

Посмертно реабілітований (1989).

У м. Йошкар-Ола (РФ) встановлено пам’ятник нашому землякові (2008).

День пам’яті – 25 грудня (7 січня).

Серед друзів та близьких знайомих А. – С. Страгородський, Д. Ремов, А. Жадановський, А.

Олександров, В. Богоявленський, С. Савельєв, І. Фігуровський та ін.

***

ДОЗВОЛЬТЕ ПЕРЕПОЧИТИ,

з супліки Л. Антощенка В. Богоявленському від 21 березня 1910

р.

Зважаючи на виклик мене до Санкт-Петербурга для заняття посади настоятеля Пекінського

місіонерського подвір’я покірно прошу Вашого Високопреосвященства дозволити мені місячну

відпустку до остаточного затвердження мене на цій посаді і пересилки моїх документів з

Московської Духовної консисторії.

ВИЯВЛЯЄ ЧЕРНЕЧУ СЛУХНЯНІСТЬ, з посвідчення А. Жадановського, виданого Л.

Антощенкові

Цим засвідчую, що ієродиякон Леонід призначений настоятелем Пекінського місіонерського

подвір’я до Петербургу не на власне прохання, а за пропозицією, так що в даному випадку він

демонструє чернечу слухняність, а в Чудовому монастирі він завжди може бути бажаним

насельником.

ПРОСИМО ОЧОЛИТИ «ДВАДЦЯТКУ», з протоколу засідання загальних зборів парафіян від

26 листопада 1922 р.

Враховуючи заслуги архімандрита Леоніда як голови колишнього складу двадцятки, які

проявилися в його тактовності і адміністративній твердості, особливо при вилученні церковних

цінностей ...просити отця Леоніда очолити новообрану двадцятку.

КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕ ПОМІЧАВ, з показань Л. Антощенка на допиті 1

лютого 1930 р.

Контрреволюційної діяльності в своїй єпархії не помічав, був пов’язаний з духівництвом лише

службовими питаннями.

1

НІЧОГО НЕ ПОТРЕБУЮ, з послання Л. Антощенка духовним чадам від 31 березня 1934 р.

Я, дякуючи Богові, поки здоровий і благодушний. Завдяки турботам старих друзів ні чого не

потребую.

...Ніхто і ніщо не порушує тут моєї самоти. Як і раніше, щодня відвідую храм Божий, де згадую

молитовно вас усіх.

КІНЦЕВА МЕТА – ЯСНА, з послання Л. Антощенка духовним чадам від 1 вересня 1934 р.

Майбутнє життя хай ...не бентежить. Хай бояться і тремтять за своє майбуття ті, хто втратив

надію.

Наше ж майбуття ясне, як на долоні. Дорога, якою нам належить йти, вже чудово уторована.

Кінцева мета ясна, і добрі результати забезпечені. Залишаймося благодушними і вірними.

ЄПІТРАХІЛЬ З РУШНИКА, з книги С. Савельєва «Далекий шлях»

У баракові стояла повна тиша. Зненацька, рівно о 12 годині (1930 р. – авт.), пролунав