Читаем онлайн «Арнаутов Виктор» 2 cтраница

про який будуть писати наукові дослідження і який щороку оглядатимуть мільйони туристів з усіх куточків світу, у всій величі постав перед очима містян (1934). Пройде зовсім небагато часу і фреску "Міське життя" назвуть емблемою каліфорнійського муралізму. До речі, серед діючих осіб Арнаутов зобразив і себе, тобто намалював прихований автопортрет.

А ще запоріжчанин разом з Ріверою брав участь у створенні фресок в Національному палаці в Мехіко - "Мексика крізь століття" (1929-1935), палаці Кортеса - "Історія Куернавакі та штату Морелос" (1930-1931), розписував Міністерство охорони здоров'я, Губернаторський палац.

Повернувшись до США, відзначився доробками "Первісна і сучасна медицина", "Діяльність армії в мирний час", оформленням будівлі Всесвітньої бібліотеки, станції метро, низки поштамтів, коледжу в Техасі (1938-1939). Плюс 13 фресок на 1000 квадратних метрах школи імені Джорджа Вашингтона в Сан-Франциско, який назвуть значним внеском в розвиток культури штату.

Не обійшов увагою митець і батьківщину. Зокрема, в Маріуполі доклав рук до створення мозаїчних панно "Від скіфів до космосу" на Будинку зв'язку, будівель місцевого аеровокзалу, середньої школи №54.

Серед ксилографій, мабуть, найщемніша "Прощання", що зображає солдат республіканської армії США, котрі марширують повз братські могили.

Широко відомі і ліногравюри "Дік Максимір", "Збирання бавовни", "Шахтар", "Пам'ятник жертвам фашизму", "Біля моря".

Оформляв книги творів Тараса Шевченка.

Основні персональні виставки

Сан-Франциско                   1931, 1933, 1934, 1935, 1937, 1938,1939, 1940, 1946

Толедо, Стоктон, Трентон            1936

Нью-Йорк                        1938

Стейнфорд                        1939

Київ                               1964, 1966, 1970

Донецьк                        1965

Горлівка                        1965

Маріуполь                         1965

Санкт-Петербург                  2008 (в Музеї-квартирі Йосипа Бродського).

За що в США "убивають" Арнаутова?

У червні 2019 року сенсаційна навіть для США новина сколихнула багатьох. Комітет з питань освіти Сан-Франциско прийняв "нестандартне" рішення: серію із 13 фресок Арнаутова у школі імені Джорджа Вашингтона зафарбувати ($0,6 млн). Чому 2019-го "неправильними" визнаються доробки, які 1936-го сприймалися на "ура"? А тому, що сцени закликають до насильства і нічому хорошому молодь не навчать. А ще - принижують почуття афроамериканців та індіанців. Іншими словами, "несуть в маси" шкідливий ідеологічний заряд.

Зазначимо: левова частка критики дістається двом роботам. На одній - чорні раби працюють на плантації першого президента США, на другій – світоч демократії поруч з трупом індіанця.

На захист фресок піднялися тисячі людей. Аргументували свою позицію у двох площинах: історичній і культурній.

Що стосується першої, то хіба знайдеться фахівець, який насмілиться стверджувати, буцімто ікона американської демократії не мала рабів? Тобто, мова йде про реальні сторінки історії. А члени Комітету бажають зафарбувати правду. Активісти завили про збір підписів під петицією владі, аби долю фресок вирішували виборці (пробне голосування серед жителів міста - 80 відсотків за їх збереження) як об'єктів, що становлять значну історичну та художню цінність.

Чиновники відступилися, запропонувавши закрити фрески підручними матеріалами, що обійдеться на чверть мільйона дорожче. Це ще більше підклало дров до багаття. Скандал розгорівся з новою силою. Захисники Арнаутова обурюються: ті, хто голосував за таке рішення, - вандали, котрі створюють украй небезпечний прецедент. Почесний професор Каліфорнійського університету Роберт Черні, який не з чуток знайомий з творчістю художника, протестантів підтримує: "Арнаутов називав себе соціальним реалістом і наполягав на тому, що художник має бути критиком суспільства".

На сьогодні у протистоянні (понад 400 американських громадян, включаючи художників, письменників, викладачів, підписали петицію з вимогою не чіпати Арнаутова) спостерігається рівновага. Як будуть розгортатися подальші події, покаже час. Але у США знаходиться ще кілька десятків робіт запорізького митця. Головним чином, фресок. І зберігаються вони, в основному, у Каліфорнії та не менш непередбачуваному Техасі. Чи у безпеці?

Нагадаємо: далекого 1953-го до конгресу США уже вносили законопроект про заборону настінного живопису взагалі.

Мессиджі Віктора Арнаутова

В Америці я почувався непроханим гостем, якого впізнавали, але якому ніхто не радий.

Будь-який твір мистецтва - завжди пропаганда, так як воно неминуче формулює певну мету.

Дуже часто туга за рідними місцями охоплювала мене з такою силою і владністю, що я готовий був виїхати негайно. Та обставини