Читаем онлайн «На кленовім мості» 36 cтраница
збулося, згадувати без кінця про пекучі рани і ятрити душу собі й іншим? Адже ніщо не повертається назад — сторінки життя не переписуються заново.
Що може радувати людину на схилі життя? Повнота думок і спогадів, усвідомлення того, що життя прожито не марно, а особливо, коли ти відчуваєш, що ще здатен допомогти комусь бодай хоч добрим словом чи співрозумінням. А ще — коли ти йдеш вулицями міста, тебе впізнають, вітають, а ти даруєш людям посмішку й привітне слово, — ділишся тією щедрістю, котрою колись навіки обдарувало небо життя твого...