Читаем онлайн «Акваріумні риби» 2 cтраница
- 1234 . . . последняя (58) »
золотої
рибки:
1 — комета;
2 — вуалехвіст;
3 — перлинка.
10
П ерш им європейцем , який побачив і описав рибок
незви чайн ої краси, був відом ий італій ський м андрівник
М арко П оло (1254— 1324). П ро те, коли золоті рибки
потрапили до Європи, точно ніхто не знає. Н азиваю ть
різні дати, більш ість з них н ал еж и ть до X V II ст.
З ам орські дива, привезені на військових вітрильниках,
оселилися в просторих басейнах при дво р ах королів
під охороною кар ау л у гвардійців, підносились як дари
або я к винагорода дворянам.
Золоті рибки виведені лю диною від срібного карася.
Довго й ретельно відбирали селекціон ери з численного
потом ства найкращ их і най яскравіш и х екзем п лярів. Так
кр о к за кроком , працю ю чи над ко ж н и м поколінням ,
вони створили бли зько 130 порід.
Звичайні золоті рибки тако ї сам ої ф орм и як і карасі.
Л иш е яскраве золотисте забарвлен ня від р ізн яє їх. Є зо
л оті рибки і з вогненно-червоним тілом.
Рибка з трохи стиснутим з б оків тілом і довгим
хвостом, щ о нагадує н ап івпрозорий ш лейф, нази вається
кометою . В уалехвіст м ає яйцеп одібне тіло й довгий
роздвоєни й хвостовий плавець. Чим довш ий хвіст, тим
красивіш ою вваж ається рибка. Розповідаю ть, щ о в о д н о
го з вуалехвостів японського ім ператора хвіст був у 5
разів довш ий, н іж тіло. С пинний плавець т а к о ж п ови
нен бути високим, трим атися рівно, не звисати.
Риб з великим и, до 5 см, очим а називаю ть те л е ск о
пами. Якщо зіни ці очей золотих рибок н ап рям лені
вгору, то це зорегляд. С пинного плавця в зорегляд а
нем ає. Н ебесні очки (або водяні очки) м аю ть великі
ш кіряні м іш ки під очима, щ о надає їхн ій голові д о
сить кум едного вигляду. Є порода телескопів, очі яких
світяться в темряві, як у кота. Ч исленним и наростами,
ніби гривою, вкрита голова оранд і левоголовок.
Велике значення при визначенні породи й цінності
рибки має її колір. Т іло м о ж е бути о дноколірн е або
вкрите різном ан ітн им и плям ам и — білими, золотим и,
12
полум 'ян о-червони м и, чорним и, рож евим и, б лак и тн и
ми. С ріблясті риби з червоною плям ою н а голові н а зи
ваю ться червоним и ш апочкам и, золотисто-червоних
оранд з величезним и наростам и на голові називаю ть
гусячою головою . Ч асом зустрічаю ться д у ж е о р и гін ал ь
ні варіанти забарвлен ня риб, наприклад, чорний т е л е
скоп з рубіновим и очим а або червона перли н ка — ри б ка
з великою опуклою лускою , на якій виблискую ть п е р
л ам утр о ві цятки. П ерлинки б ули виведені в К итаї у
1725 р. їх вваж али нац іональним багатством і дозволили
вивезти за кордон тільки через два століття. Багато п о
рід, виведених у Я понії в X IX —XX ст., залиш аю ться
рідкісни м и через о б м еж ен н я вивозу.
Н абувш и нової зовніш ності, золоті рибки не вт р а
тили звичок карася. Вони рию ться в грунті, не в ід
мовляю ться від б у дь-яко ї їж і, лю блять просторі а к в а
ріум и і д обре почуваю ть себе у св іж ій воді.
К итайські ім ператори утрим ували свої ж и в і б агат
ства в порц елянови х вазах, прикраш ених квіткам и л о т о
са. А китайські селяни для своїх улю бленців плели
з рисової солом и кош ики, такі щ ільні, щ о вода не ви л и
валася. Звичайно, такі акваріум и б ули н еп розорі, і за
рибам и спостерігати м о ж н а б уло тільки зверху.
Є вропейські натуралісти, крім екзотични х зол оти х
рибок, нам агалися утрим увати прісноводних і м орськи х
риб пом ірн их ш ирот. У середині X V II ст. трим али
в'ю на, щоб, спостерігаю чи за його поведінкою , п е р ед
бачати настання негоди.
П ерш ою європейською кн и ж к о ю з аквар іу м істи ки
б ула видана в 1797 р. в Тю рінгії «П рироднича історія
свійських тварин» Й. М. Бехш тейна, де описано ум ови
утрим ання в неволі в'ю на і золотої рибки.
Труднощ і, з яким и стикалися перш і акваріум істи,
б уло усунуто завдяки багатьом д осягнен ням б іології
в X V III—X IX ст.: відкриттю м ікроорганізм ів, дихання
і ф отоси нтезу рослин, виникненню н ауки генетики
тощо.
13
У кін ці м инулого століття аквар іу м істи ка н аб ул а
значного пош ирення. А нглійський учений-н атураліст
Ф. Г. Госсе, який запроп онував слово «акваріум», у 1850
р. влаш тував перш у виставку м орських акваріум ів
у Л ондонськом у зоопарку. Ч ерез два роки ця виставка
перетворилася на постійний Л ондонський акваріум .
Госсе вваж ав акваріум найкращ им засобом пош ирення
біологічних знань серед населення. В еликий у спіх м али
акваріум и, встановлені на Всесвітній виставці в П ариж і
1867 р. Ф р анц узькі лю бителі н аб ули достатнього д о
свіду д ля того, щоб- у 1869 р. П 'єр К арбоньє вперш е
зум ів добитися нересту м акроподів і виростити їх п о
том ство в акваріум ни х ум овах.
У Росію золотих рибок привіз із Ф ранц ії к н язь Гри
горій П отьом кін. На розвиток акваріум істики вплин ула
діяльн ість Російського товариства акл ім ати зац ії тварин
і рослин, яке в 1863 р. в М оскві влаш тувало п ерш у в и
ставку
рибки:
1 — комета;
2 — вуалехвіст;
3 — перлинка.
10
П ерш им європейцем , який побачив і описав рибок
незви чайн ої краси, був відом ий італій ський м андрівник
М арко П оло (1254— 1324). П ро те, коли золоті рибки
потрапили до Європи, точно ніхто не знає. Н азиваю ть
різні дати, більш ість з них н ал еж и ть до X V II ст.
З ам орські дива, привезені на військових вітрильниках,
оселилися в просторих басейнах при дво р ах королів
під охороною кар ау л у гвардійців, підносились як дари
або я к винагорода дворянам.
Золоті рибки виведені лю диною від срібного карася.
Довго й ретельно відбирали селекціон ери з численного
потом ства найкращ их і най яскравіш и х екзем п лярів. Так
кр о к за кроком , працю ю чи над ко ж н и м поколінням ,
вони створили бли зько 130 порід.
Звичайні золоті рибки тако ї сам ої ф орм и як і карасі.
Л иш е яскраве золотисте забарвлен ня від р ізн яє їх. Є зо
л оті рибки і з вогненно-червоним тілом.
Рибка з трохи стиснутим з б оків тілом і довгим
хвостом, щ о нагадує н ап івпрозорий ш лейф, нази вається
кометою . В уалехвіст м ає яйцеп одібне тіло й довгий
роздвоєни й хвостовий плавець. Чим довш ий хвіст, тим
красивіш ою вваж ається рибка. Розповідаю ть, щ о в о д н о
го з вуалехвостів японського ім ператора хвіст був у 5
разів довш ий, н іж тіло. С пинний плавець т а к о ж п ови
нен бути високим, трим атися рівно, не звисати.
Риб з великим и, до 5 см, очим а називаю ть те л е ск о
пами. Якщо зіни ці очей золотих рибок н ап рям лені
вгору, то це зорегляд. С пинного плавця в зорегляд а
нем ає. Н ебесні очки (або водяні очки) м аю ть великі
ш кіряні м іш ки під очима, щ о надає їхн ій голові д о
сить кум едного вигляду. Є порода телескопів, очі яких
світяться в темряві, як у кота. Ч исленним и наростами,
ніби гривою, вкрита голова оранд і левоголовок.
Велике значення при визначенні породи й цінності
рибки має її колір. Т іло м о ж е бути о дноколірн е або
вкрите різном ан ітн им и плям ам и — білими, золотим и,
12
полум 'ян о-червони м и, чорним и, рож евим и, б лак и тн и
ми. С ріблясті риби з червоною плям ою н а голові н а зи
ваю ться червоним и ш апочкам и, золотисто-червоних
оранд з величезним и наростам и на голові називаю ть
гусячою головою . Ч асом зустрічаю ться д у ж е о р и гін ал ь
ні варіанти забарвлен ня риб, наприклад, чорний т е л е
скоп з рубіновим и очим а або червона перли н ка — ри б ка
з великою опуклою лускою , на якій виблискую ть п е р
л ам утр о ві цятки. П ерлинки б ули виведені в К итаї у
1725 р. їх вваж али нац іональним багатством і дозволили
вивезти за кордон тільки через два століття. Багато п о
рід, виведених у Я понії в X IX —XX ст., залиш аю ться
рідкісни м и через о б м еж ен н я вивозу.
Н абувш и нової зовніш ності, золоті рибки не вт р а
тили звичок карася. Вони рию ться в грунті, не в ід
мовляю ться від б у дь-яко ї їж і, лю блять просторі а к в а
ріум и і д обре почуваю ть себе у св іж ій воді.
К итайські ім ператори утрим ували свої ж и в і б агат
ства в порц елянови х вазах, прикраш ених квіткам и л о т о
са. А китайські селяни для своїх улю бленців плели
з рисової солом и кош ики, такі щ ільні, щ о вода не ви л и
валася. Звичайно, такі акваріум и б ули н еп розорі, і за
рибам и спостерігати м о ж н а б уло тільки зверху.
Є вропейські натуралісти, крім екзотични х зол оти х
рибок, нам агалися утрим увати прісноводних і м орськи х
риб пом ірн их ш ирот. У середині X V II ст. трим али
в'ю на, щоб, спостерігаю чи за його поведінкою , п е р ед
бачати настання негоди.
П ерш ою європейською кн и ж к о ю з аквар іу м істи ки
б ула видана в 1797 р. в Тю рінгії «П рироднича історія
свійських тварин» Й. М. Бехш тейна, де описано ум ови
утрим ання в неволі в'ю на і золотої рибки.
Труднощ і, з яким и стикалися перш і акваріум істи,
б уло усунуто завдяки багатьом д осягнен ням б іології
в X V III—X IX ст.: відкриттю м ікроорганізм ів, дихання
і ф отоси нтезу рослин, виникненню н ауки генетики
тощо.
13
У кін ці м инулого століття аквар іу м істи ка н аб ул а
значного пош ирення. А нглійський учений-н атураліст
Ф. Г. Госсе, який запроп онував слово «акваріум», у 1850
р. влаш тував перш у виставку м орських акваріум ів
у Л ондонськом у зоопарку. Ч ерез два роки ця виставка
перетворилася на постійний Л ондонський акваріум .
Госсе вваж ав акваріум найкращ им засобом пош ирення
біологічних знань серед населення. В еликий у спіх м али
акваріум и, встановлені на Всесвітній виставці в П ариж і
1867 р. Ф р анц узькі лю бителі н аб ули достатнього д о
свіду д ля того, щоб- у 1869 р. П 'єр К арбоньє вперш е
зум ів добитися нересту м акроподів і виростити їх п о
том ство в акваріум ни х ум овах.
У Росію золотих рибок привіз із Ф ранц ії к н язь Гри
горій П отьом кін. На розвиток акваріум істики вплин ула
діяльн ість Російського товариства акл ім ати зац ії тварин
і рослин, яке в 1863 р. в М оскві влаш тувало п ерш у в и
ставку
- 1234 . . . последняя (58) »