Кримський Агатангел.

Агатангел Юхимович Кримський (* 3 (15) січня 1871 — † 25 січня 1942) — український історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії Наук України (1918). Літературний псевдонім А. Хванько. Жертва сталінського терору.
Народився 15 січня 1871 р. у м. Володимирі-Волинському в родині, яка по батьковій лінії мала татарсько-білоруське коріння, а по материній - польсько-литовське. Після закінчення Другої київської гімназії А. Кримський протягом 1885-1889 pp. навчався в Колегії Павла Галагана, де на нього мав великий вплив відомий український філолог П.Г. Житецький.
1889 р. А.Ю. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, після закінчення якого (1892) його залишили при кафедрі арабської філології для підготовки до професорського звання. Упродовж 1892-1896 pp. молодий учений пройшов також курс історико-філологічного факультету Московського університету під керівництвом мовознавця, фольклориста й етнографа Всеволода Міллера, славіста Романа Брандта, фахівця з порівняльно-історичного індоєвропейського мовознавства П.Ф. Фортунатова, істориків П.Г. Виноградова, В.І. Гер'є, В.Й. Ключевського і склав 1896 р. у С.-Петербурзькому університеті магістерські іспити з арабістики і в Московському університеті - зі слов'янської філології.
1896 р. А.Ю. Кримського відрядили до Сирії та Лівану для поглиблення знань з орієнталістики і для роботи над арабськими рукописами. Повернувшись, А.Ю. Кримський почав працювати в Лазаревському інституті. Тут він викладав у спеціальних класах курси історії семітських мов, керував практичними вправами щодо перекладів з російської арабською і навпаки, вивченням Корану і граматичних текстів, читав лекції з історії арабської літератури, викладав арабську поезію і займався проблемами перекладу арабською мовою філософсько-літературних текстів. 1901 р. Агатангел Юхимович очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту і по 1918 р. був професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Після смерті Ф.Є. Корша Кримський протягом трьох років (1915-1918) викладав іще й перську мову та літературу, а протягом двох років - турецьку мову. У Московському університеті А.Ю. Кримський працював також на кафедрі російської мови.
Протягом 1900-1918 pp. А.Ю. Кримський виконував обов'язки неодмінного секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства, дійсним членом якого його було обрано 1902 p., був редактором періодичного видання цього товариства "Древности восточные", де вміщувалося чимало його статей, а також редактором серії "Труды по востоковедению", що видавалася Лазаревським інститутом східних мов. 1918 р. А.Ю. Кримський переїхав до Києва. Він став одним із засновників і перших академіків Української академії наук (УАН), першим її неодмінним секретарем (на цій посаді працював з 1919-го по 1929 p.). Очолював також історико-філологічний відділ УАН. У цей час А. Кримський працював професором на кафедрах україністики та східної історії Київського державного університету, очолював Інститут української наукової мови. З його ініціативи у Харкові було засновано Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства.
А.Ю. Кримський - автор понад 1000 публікацій: монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Багато уваги приділяв Агатангел Юхимович проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з антропології. Учений був також науковим редактором багатьох словників та збірників.
З перекладів А. Кримського починається школа художнього перекладу східної поезії в Україні й загалом у Європі. Крім того, Кримський залишив велику художню спадщину (поезії, оповідання, повісті), у якій відчувається увага до відтворення психології персонажів.
1930 р. великого ученого майже усунули від науково-педагогічної роботи, і він працював переважно вдома. Улітку 1941 р. Агатангела Юхимовича заарештували і вивезли до Кустаная (Казахстан), де він помер у таборі (до 25 січня 1942 p., точна дата смерті невідома).
Ім'я Кримського міститься у затвердженому XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу.

Праці з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини та ін., семітології, історії, ісламу:

<*>«Історія мусульманства», 1904-12;
<*>«Історія арабів і арабської літератури», 1911-12;
<*>«Історія Персії та її письменства», 1923;
<*>«Історія Туреччини та її письменства», 4 тт., 1924-27);
<*>«Перський театр, звідки він узявся та як розвивався», 1925).

«Вибрані сходознавчі праці в п'яти томах»

<*>Т. I. Арабістика. (2007)
<*>Т. II. Тюркологія. (2007)
<*>Т. ІІІ. Тюркологія. (2010)
<*>Т. IV. Іраністика.(2008)
<*>Т. V. Іраністика.(2010)

Дослідження історії української мови і літератури, фольклору, етнографії:

<*>«Українська граматика» (2 тт., 1907-08),
<*>«Нариси з історії української мови» (1922, у співавторстві з О. Шахматовим)
<*>«Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного»
<*>Редактор першого тому «Академічного словника» (1924).

Художні твори

<*>збірка поезій «Пальмове гілля» (З тт., 1901, 1908, 1922)
<*>збірки оповідань «Повістки й ескізи з українського життя» (1895) і «Бейрутські оповідання» (1906)
<*>роман «Андрій Лаговський» (1905, повністю опублікований в 1972).

Численні художні переклади
з Антари, Омара Хайяма, Сааді, Хафіза, Міхрі-Хітум, Фірдоусі та багатьох інших, у тому числі західноєвропейських поетів.