Амаду Жоржі.

Жоржі Амаду (порт. Jorge Amado; *10 серпня 1912, Ітабуна, штат Баїя — †6 серпня 2001, Салвадор, штат Баїя) — бразильський письменник, комуністичний громадський та політичний діяч.
Народився в Бразилії, в містечку Ільеус штату Байя. Він був старшим з чотирьох дітей в досить багатій родині власника великої плантації какао. Це був складний час суперництва плантаторів за хороші землі, вони підсилали один іншому найманих убивць. У будинку Жоржі ніколи не лягали спати без рушниці.
Ставши старшим, хлопчик якийсь час відвідував єзуїтський коледж, хоча йому не зовсім подобалося там вчитися. Він навіть раз через це втік з дому і якийсь час жебракував, поки батько його не знайшов і не повернув додому. Після коледжу було навчання на факультеті права в університеті Ріо-де-Жанейро, під час якого він знайомиться з комуністичним рухом і вступає в компартію. Амаду з 14 років починає писати і вже в університеті друкує свої перші романи. Після університету за фахом не працює, займається громадською діяльністю і продовжує писати книги. Він відкрито виступає проти фашизму, за що його в 1936 році піддають арешту. Після звільнення плаває на каботажному судні, яке курсує вздовж узбережжя до Мексики і США. В цей же час працює над своїми знаменитими "Генералами пісків", видає книгу і через неї знову опиняється в ув'язненні на два місяці.
Після залишається без роботи, продовжує писати, хоча влада забороняє його друкувати. Він змушений виїхати до Аргентини. У 1942 році знову повертається до Бразилії, його тут же заарештовують і відправляють під домашній арешт в Байї. Письменник одружується, з'являється дочка, але незабаром подружжя розлучається. Другу свою дружину, з якою щасливо прожив до свого останнього дня, Амаду зустрів на Першому конгресі письменників, в 1945 році. У цьому шлюбі у нього було двоє дітей - син і дочка. Як члена компартії його з родиною знову висилають з країни, він живе у Франції і Чехословаччині. У цей час часто буває в Радянському Союзі, де його твори отримують прекрасні відгуки і рецензії. До Бразилії повертається в 1952 році і знову багато пише. За своє життя Жоржі Амаду опублікував близько 30-ти романів, його твори були перекладені більш ніж на 50 мов, по них знято більше 30-ти фільмів і серіалів.

Твори
«O pais do carnaval» («Країна карнавалу», 1931)
«Cacau» («Какао», 1933)
«Suor» («Піт», 1934)
«Jubiaba» («Жубіаба», Ріо-де-Жанейро, 1935)
«Mar morto» («Мертве море», 1936)
«Capitães de Areia» (Rio-de-Janeiro, 1937; укр. перекл. – «Капітани піску», К., 1977)
«Terras do sem fim» («Безкраї землі», 1943)
«São Jorge dos Ilhéus» («Сан-Жоржі дус Ільєус», 1944)
«Seara Vermelha» (1946; укр. перекл. – «Червона прорість», К., 1960)
«ABC de Castro Alves» («Кастру Алвіс», 1941)
«Gabriela, Cravo e Canela» (1958; укр. перекл. – «Ґабріела», К., 1987)
«Dona Flor e Seus Dois Maridos» («Донна Флор та два її чоловіки», 1966)
«Tenda dos milagres» («Крамниця див», 1969)
«Tereza Batista Cansada de Guerra» (1972; укр. перекл. – «Тереза Батіста прагне жити спокійно» // Всесвіт, 1974, № 5–7)
«Farda, fardão, camisola de dormir» (1979; укр. перекл. – «Китель, сюртук, нічна сорочка» // Всесвіт, 1981, № 8)
«Tocaia Grande» («Токая ґранде», 1984)
«Navegação de cabotagem» («Каботажна навігація», 1990; 1992)
Українською мовою окремі твори Амаду переклали Ю. Покальчук, А. Перепадя, Ю. Петренко, Л. Олевський, К. Тищенко, П. Соколовський та ін.