Савченко Володимир Іванович.

Володимир Іванович Савченко (15 лютого 1933, Полтава — 24 січня 2005, Київ) — радянський та український письменник-фантаст. Писав переважно російською мовою.
Народився у 1933 року в Полтаві. Закінчив Московський енергетичний інститут. Працював у науково-дослідних інститутах, зокрема у Інституті кібернетики. Автор наукових праць у галузі напівпровідників та мікроелектроніки, винаходів.
Перша публікація «Назустріч зіркам» (1955) відкрила у авторі прибічника природничо-наукової фантастики, що цікавиться евристичним потенціалом небуденної особистості. У 1956 році друкує оповідання «Пробудження професора Берна», яке потім кардинальним чином переробить в утопічний роман «За перевалом» (1984) про комуністичне майбутнє Землі.
У збірці «Чорні зірки» (1960) досліджував межі традиційних наук, висував оригінальні гіпотези. Зокрема, у оповіданні «Друга експедиція на дивну планету» (1959) висував на перший план політичні нюанси у контактах з кристалічною формою життя. Позиціонував себе як прибічника кібернетичного погляду на суспільство і живий організм. Послідовно розробляв різноманітні аспекти процесу самопізнання особистості. Провідні позиції у радянській науковій фантастиці зайняв післе публікації роману «Відкриття себе» (1967), у якому попереджав про етичні проблеми при створенні інформаційних клонів. Роман неодноразово перекладався іншими мовами.
У 1973 році вийшов у світ 25-й том «Бібліотеки сучасної фантастики» під назвою «Антологія», у якому у скороченому варіанті була вміщена програмна для Савченка повість «Випробування істиною». У цьому виданні були присутні найкращі твори популярних письменників-фантастів США, Великої Британії, Японії і Франції. Але, попри це, саме текст Савченка став культовим для цілого покоління радянських інженерів.
У подальших творах Савченко досліджує біологічні боки феномену надлюдини. Це повість «Переплутаний» (1983) і т. п.
Серед видань українською мовою найбільш відома повість «Привид часу» (1962).
Знайдений померлим у власній квартирі у Києві у п'ятницю, 24 січня 2005 року.
У 2005 році на честь Савченка названа премія міжнародної асамблеї фантастики «Портал», що вручається автору, який відзначився стрімким творчим зростанням за останній рік.

Українською
1955 «Назустріч зорям»
1956 «Пробудження професора Берна»
1959 «Дивна планета»
1962 «Привид часу»
Російською
Романи
1967 «Відкриття себе»
1984 «За перевалом»
1992 «Должность во Вселенной»
2002 «Время больших отрицаний»
Повісті
1958 «Черные звезды»
1964 «Алгоритм успеха»
1969 «Час таланта»
1972 «Тупик»
1973 «Испытание истиной»
1980 «Встречники»
1988 «Похитители сутей»
1988 «Пятое измерение»
1988 «Пятое путешествие Гулливера»
Оповідання
1957 «Тень на стене»
1961 «Новый лик Земли»
1964 «Обелиск» (у співавторстві з Л. Казаровим)
1965 «Голубые пришельцы» (у співавторстві з Л. Казаровим)
1965 «Опыт аспиранта Кривошеина»
1969 «Жил-был мальчик»
1980 «Перепутанный»
1991 «Визит сдвинутой фазианки»