Самбук Ростислав Федосійович.

Ростислав Федосійович Самбук (28 вересня 1923 — 1996) — український письменник.
Народився в селищі Копаткевичах Гомельської області в родині вчителів. Потім переїхав до Києва. Тут 1941 року скінчив середню школу і вступив до Київського військового училища зв'язку. Учасник Другої Світової війни. Під час оборони Києва обморозив руки та ноги, що призвело до ампутації пальців на ногах повністю та на руках частково. Відповідно, був інвалідом II-ї групи. У 1947 закінчив філологічний факультет Тартуського університету. Працював у редакціях обласних та республіканських газет, редактором видавництва «Радянський письменник». Нагороджений медалями. Був членом КПРС. З 1944 року виступав у газетах та журналах з нарисами, оглядами, оповіданнями, статтями. Після навчання проживав в Ужгороді, у Львові, згодом — у Києві.
Відомий як автор кримінальних детективів («Портрет Ель Греко») та творів на розвідницьку тематику («Буря на озері», «Фальшивий талісман» тощо).

Романи
Ювелір з вулиці Капуцинів (1966);
Крах чорних гномів (1968);
Валіза пана Воробкевича (1970);
Дияволи з «Веселого пекла» (1971);
Гіркий дим;
Сейф (СМЕРШ-3);
Вибух;
Сліди СС;
Повісті
Двобій (у співавторстві з З. Мурзіним, 1964);
Жорстокий ліс (1976);
Колекція професора Стаха (1974);
Портрет Ель Греко (1972);
Автограф для слідчого;
Мафія-93;
Есесівські мільйони;
Щаслива зірка полковника Кладо;
Буря на озері;
Під завісу;
1000 в сигаретній пачці;
Спекотний липень;
Міст;
Скіфська чаша;
Два денних рейси;
Вельветові джинси;
Бронзовий чорт (СМЕРШ-1);
Марафон завдовжки в тиждень (СМЕРШ-2).