Читаем онлайн «Пізнай в собі людину» 3 cтраница

мережив Малоросію (Слобожанщину) й

Україну, називаючи одну з них любою тіткою, а іншу матір'ю.

Ми не ставимо собі за мету у цьому короткому передньому слові аналізувати

творчість філософа. Але, зважаючи на те, що впродовж тривалого часу про Сковороду в

нас усюди говорилось як про бунтаря-революціонера, борця проти соціальної

несправедливості та гнівного таврувала експлуататорських класів, чи в кращому разі

такого собі мандрівного селянського дивака - філософа, якого більшість знала зі

шкільної програми за його крилатими висловами: "Всякому городу нрав і права; Всяка

імєєт свой ум голова.." чи "Ой ти, птичко жовтобока, не клади гнізда високо!" тощо, вва-

жаємо за потрібне наголосити на тому, що філософія його не мала нічого спільного ні з

так званою "революційністю", пі з "боротьбою з експлуататорами".

Коли б намагатися виразити одним реченням концепцію філософії Сковороди, то

воно б, на наш погляд, мало звучати тик - сутність Людини, місце її у Всесвіті та

спосіб існування на Землі. Виходячи з цього філософ говорить про три світи: "Перший є

всезагальний і світ населений, де живе все народжене. Цей складений із не лічених світ-

світів і є великий світ. Інші два суть часткові й малі світи. Перший - мікрокосм, тобто

світик, малий світ або людина Другий світ символічний, тобто Біблія. У населеному будь-

якому світі сонце є його око, і око це є сонце. А як сонце є голова світу, то не дивно, що

людина названа мікрокосм, тобто маленький світ. А Біблія є символічний світ, тому що у

ній зібрані небесних, земних і глибинних створінь фігури, щоб вони були монументами, які

ведуть нашу думку в поняття вічної природи, прихованої у тлінній так, як малюнок у

фарбах своїх".

6

Як бачимо, Святе Письмо у Сковороди було основою, ключем до пізнання двох

інших світів. Тому в усіх його трактатах так багато цитат із Біблії, яку він, за його

висловом, "жував", щоб, добре розжувавши біблійні істини, знайти та відчути в них смак

божий, віднайти ту найвищу істину, яка ховається за буденними земними словами. З

огляду на це, гадаємо, що тепер, у час повсюдного зацікавлення Святим Письмом,

духовних шукань і повернення від оскаженілого атеїзму до віри в Бога, трактування

Сковородою багатьох положень Біблії може викликати значний інтерес у людності, що

прагне одухотворення свого життя. І, гадаю, що це буде найвищою радістю й нагородою

для Григорія Варсави Сковороди, якого світ цей пожадливий "ловив і не спіймав", на

одухотворення якого він поклав усі свої сили, уміння й життя.

Декілька слів необхідно сказати також і про переклад творів. Ми намагалися

максимально наблизити тексти до норм сучасної мови, але при цьому пильно стежили,

щоб не зашкодити змісту. І коли при перекладі прозових текстів нам, на наш погляд,

удалося уникнути суттєвих втрат, то цього не можемо сказати про поезію, маємо на

увазі ті поетичні вкраплення, якими рясніють трактати Сковороди. Однак вважаємо їх

лише першою спробою і надіємось, що при наступних перевиданнях комусь удасться їх.

поліпшити.

Та все ж закінчити це переднє слово нам видається найкраще тими ж словами,

що й починали його.: "Весь світ спить... Та не так спить як про праведника сказано:

"Коли впаде, то не розіб'ється..." Спить глибоко, простягнувшись, наче вдарений об неї

(землю). А наставники, які пасуть Ізраїля, не тільки не будять, а ще й погладжують:

"Спи, не бійся! Місце хороше, чого остерігатися? " Говорять про мир і немає миру.

Блажен Петро з товаришами своїми! Господь сам будить їх: "Де ви спочиваєте?

Встаньте, - каже, - тоді вже не бійтеся". Тормосить цих похованих і Павло: "Встань

же, мертвий, - і воскресни із мертвих! Доти землею ти будеш і не перетворишся із неї в

Христа, поки не побачиш світлу небесну Людину". І про це ось мова буде: "Прокинувшись,

побачили славу його".

Чуєте? Сковорода знову повертається до нас з благою вістю! "

Отож, прокидаймося, відкриваємо очі Духа, бо тільки ними зможемо побачити

Месію, який іде, щоб допомогти здобути волю, освятити землю України, врятувати душі

наші.

Василь ВОЙТОВИЧ

Μ. І. КОВАЛИНСЬКИЙ

ЖИТТЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Написане 1794 року на давній