Читаем онлайн «Енна Хіттімс»

 

              ДІАНА УІНН ДЖОНС

               “ЕННА ХІТТІМС”

               DIANA WYNNE JONES

                 “Enna Hittims”

 Переклад з англійської

 Анна Сміт ненавиділа, хворіти на свинку. Їй довелося пропустити дві шкільні поїздки. Її обличчя стало настільки розпухлим та багряним, що батьки вдвох сміялися над нею, коли були вдома. І її дуже часто залишали саму, тому що батьки не могли собі дозволити кинути свої роботи.

 Перший день був жахливий. Температура в Анни збільшувалася та збільшувалася, і чим вищої вона ставала, тим голоднішою ставала дівчинка. Коли батько, який раніше повернувся з роботи, прийшов додому, вона помирала від голоду.

 - Але ж люди не хочуть їсти, коли в них температура! – сказав містер Сміт, всміхаючись, від вигляду величезного багряного обличчя Анни.

 - Мені байдуже. Я хочу п’ять ковбасок та дві порції картоплі-фрі і багато кетчупу, - скала за Анна. – Швидко, або я помру!

 Тож, містер Сміт помчав до ресторану швидкого харчування по картоплю-фрі. Але коли він повернувся, Анна не могла відкрити рота достатнього широко, щоб просунути хоча б шматочок ковбаски. Вона не могла прожувати картоплю. А кетчуп жалив усередині, як кропива.

 - Я ж казав тобі, - сказав містер Сміт.

 Анна, яка зазвичай була найрозсудливішою особистістю, вибухнула сльозами та кинула усю їжу на підлогу.

 - Я така голодна! – верещала вона. – Це знущання! – Звичайно ж, від крику також було боляче.

 Містер Сміт також був розсудливий, за винятком випадків, коли йому доводилося зчищати кетчуп з килима. Він втратив самовладання та закричав:

 - Ще раз так зробиш і я тебе відшльопаю, хвора ти чи ні!

 - Ненавиджу тебе, - сказала Анна. – Усе ненавиджу. – Вона сіла та сердито подивилася, що було єдиним способом виразити злість від свинки.

 - Гадаю, в неї розвивається злоба, так само як і хвороба, - сказала місіс Сміт, коли повернулася з роботи.

 Здається, так і було. Наступні декілька дні, ніщо не радувало Анну. Вона намагалася блукати по будинку – дуже повільно, тому що від руху її рожево-лілове обличчя погойдувалося – шукаючи чим би зайнятися. Все було нецікавим. Вона пробувала гратися із Тіббі, але Тіббі була нудною. Вона пробувала дивитися відео, але було або нудно, або дуже смішно, а сміх приносив біль. Вона пробувала читати, але результат був такий самий, а її товсте, набрякле підборіддя весь час заважало. Усе було нудним. Місіс Харвей з сусіднього будинку люб’язно погодилася зайти та дати Анні ланч. Але здається, місіс Харвей не приходило у голову, що їжа, на кшталт вкритої кіркою піцци та тушкованого ревеню, є останніми ставами, які хочеться з’їсти хворому на свинку.

 Анна все це виклала батькам, коли вони повернулися додому. Наслідком було те, що батьки перестали казати: “В тебе такий настрій через свинку”. Натомість, вони казали: “О, заради всього святого, Анно, перестань скиглити!”, кожного разу, коли Анна відкривала рота.

 Анна забралася, разом зі своїм великим багряним обличчям, назад, у ліжко, де лежала, дивлячись на обриси своїх ніг під постільною білизною, та ненавиділа своїх батьків. “Я серйозно хвора”, - думала вона, - “а всім начхати!”.

 Наступної миті вона придумала Енну Хіттімс.

 Все трапилося в якусь мить, але коли вона про це думала пізніше, Анна припускала, що це трапилося через обриси її ніг під покривалом, які виглядали наче краєвид з двома довгими пагорбами та вкритою зеленими джунглями долиною, між ними. Довга зморшка, що збігала униз з її лівої ступні, була схожа на ущелину, де могла протікати річка. Хоч вона і була роздратована, Анні було цікаво як це було б, бути достатньо маленькою, щоб можна було досліджувати ці пагорби та оту долину.

 Енна Хіттімс була достатньо крихітною. Її ім’я було іменем Анни Сміт, вимовленим ззаду наперед, звичайно ж [1]. Але, оскільки в англійській мові не можливо вимовити - “Htims”, без зупинки між “H” та “t”, прізвище Енни довелося перетворити у “Hittims”. Воно їй личило. Вона була смілива та героїчна леді, навіть попри те, що її зріст був лише близько дюйму [2]. Вона була висока та тонка та мускуляста, а її чорне, мов вороняче крило волосся було коротко підстрижене навколо її тонкого коричневого обличчя. Вона, Енна Хіттімс, не мала й натяку на свинку, так само як і натяку на боягузтво. Енна Хіттімс була народжена щоб досліджувати та мати пригоди.

 Життя Енни Хіттімс розпочалося на фермі її батьків, поруч із Річкою Складка, трохи нижче гори Лівийпалець. Одного дня вона орала їх поле, коли плуг виорав старого меча. Енна Хіттімс підняла його та розмахнулася, і, він розрубив плуг. Це був зачарований